Але, покажусь я вам шо теж тут мала! Короче, одного раза я вишла на улицю, пацани гудили, вони щось пахнулию, думаю - це то, чого я так довго шукала! Мефедрон, друзі, закладка з неба! Ну і одразу запила, не думуючи, що буде далі.
Чекнула я циклодолить і вмазалася в цю хімію вже повністю. Вчасно я також запила окси - на всі головні! Але ганджубас мені також закидували, бо, як кажуть, з ним більше лайтовий цей кайф виходить.
Одного разу я вирішила дома побазарити трохи з башки. Відчула гарну вібрацію моєї карти та шматка наркотику. То було щось особливе, таке, що не побачите в звичайному житті. Відправилася на прогулянку виняти з себе всю цю непотрібну негативну енергію.
Вийшла зранку на вулицю, сонячна погода, птахи щебечуть, прохідці гуляють. І все це стало для мене карамельним сном. Залазила на вершечки дахів і нюхала мою закладку. Літала високо-високо, як пташка, і збирала позитивні моменти, щоб потім пригадати та знову на насолоджуватися.
А потім, трапилось щось незвичайне. Коли я була вже на піку від наркотику, я помітила, що роз\"їжені стрійки стали більш яскраві. Кольори були насичені, емоції були на вищому рівні. Я відчула, як моя сила почала розливатися моїм тілом, я була на напругу, але в той же час спокійна.
Цікаво, а якщо я попрошу цей наркотик закладку покинути мене трохи в спокої? Випила вухо, почала медитувати та візуалізувати собі, як всі негативні енергії покидають моє тіло. А потім почула, як щось в мені зазвучало. Моя душа почала співати! Ну, це було щось неймовірне! Я почала розуміти, що я можу мати вплив на своє життя, що я можу контролювати свої думки і емоції.
Так почалася моя магія. Я занурювалася в свій внутрішній світ, підказки надходили до мене з усіх кутків Всесвіту. Я вчителювалася учнями, для кожної проблеми знаходила своє рішення. І все це наркотик спровокував!
| Порада |
Або вибачення? |
| Постійно циклодолити? |
Варто до речі - затягнуто. Ти багатий на запаси? |
| Запасіться оксами |
Стійко триматися, хлопці. Якби вас затягнуло, буде вам важко одному. |
| Ганджубас підкорює тебе |
Але пам\'ятайте, це всього лише легкий марихуана. |
Зараз можу сказати зі впевненістю, що якщо ти вмієш контролювати себе та своє ставлення до наркотиків, то вони - лише інструменти. Інструменти, якими можна визначити свою долю та досягти всього, про що мрієш.
Та й взагалі цей весь процес добирається до завершення. Я почала відчувати, що меф не дає мені того, чого вимагаю від нього. Я стала більш розумною і зрозуміла, що це лише тимчасове задоволення. Від нього нічого не змінилося, але я почала бачити своє справжнє значення. Я зрозуміла, що моє щастя не може залежати від наркотиків.
Моє висновок такий: наркотики зайві , якщо ви вмієте працювати над собою та власним життям. Вони - лише інструменти, які можуть використовуватися на кожного з нас по-різному. Не лякайтесь експериментувати, але пам'ятайте, що відповідальність лежить на вас і вашому розумі.
Е, братаны! Че как дела? Ну, вы знаете, я тут когда-то был простым парнем с улицы, но случилось так, что я превратился в рэпера и попал в мир наркотиков. Это история о том, как я закладки купил, мефедрон нашел и хлебушек с маслом у костра жарил. Слышь, это не поощрение, а просто история, как я оказался в этом безумном круговороте.
Все началось так - я стоял на углу, драп был готов для закладок. Марихуана, синтетика, все, что душа желает. Вокруг меня было столько наркоты, что даже слоупок стал бы кайфовать. Но я знал, что не стоит замочиться этим говном, а вдохнуть немного свободы.
Однажды, мой друг Миша предложил мне болтушку, которая называется эфедрон. Мне интересно было попробовать, ведь это было что-то новенькое. Я взял пару грамм и понял, что это не моя тема. Лучше я снова вернусь к своим закладкам и драю. А эта баклаха мне не по душе, слишком много побочных эффектов.
Ну и вот, уже сидел я у костра, на меня светила полная луна, и я жарил свой хлебушек с маслом. В голове все крутилось, словно нарезанный крис. Мне хотелось кайфовать, но мне нужна была свежая порция. Бензодиазепины тоже не решали проблему. Я понимал, что нужно выходить из этого колеса, но сделать это было непросто.
Я встал и пошел в темную аллею. В окне машины виднелся мой дилер - парень с ником Кеша. Он был известен своими закладками и всегда имел свежий товар. Я подошел к нему и кивнул. Он понял, что я хочу купить.
"Как дела, братуха? Че хочешь сегодня?" - спросил меня Кеша.
"Дай мне своего лучшего кристалла, Кеша. Я знаю, что ты можешь." - ответил я.
Кеша улыбнулся, достал из кармана свою пачку криса и протянул мне ее. Я взял деньги и отдал ему. Он также дал мне коробку с закладками - маленькими таблетками, которые я смогу продать, чтобы окупить свои затраты.
Ну а потом уже началась настоящая жизнь. Я устроил крис-вечеринку, где все были в глубокой заднице. Друзья мои, мы закладками замучились, воспитывая другая в друге жажду новых ощущений. Мы кайфовали под крики и музыку, которая захватывала душу, вызывая бурю эмоций.
Но каждый раз после таких жестких вечеринок, я понимал, что это не то, что я хочу. Все вокруг меня было запутано, словно клубок, который уже не разрешается. Я понимал, что нужно брать себя в руки и найти что-то другое, что сможет меня настоящим счастьем напоить.
Я понял, что нужно находить радость не в наркотиках, а в жизни самой, в окружающих меня вещах. Я решил заняться спортом, начал ходить в спортзал и заняться стрит-воркаутом. Я начал заново строить свою жизнь, развиваться, избавляться от привязанности к этому говну.
И теперь я здесь, рассказывая вам свою историю. Когда-то я был простым парнем с улицы, погруженным в этот безумный мир наркотиков. Но я смог найти силы в себе и выбраться из этого кошмара. И я надеюсь, что моя история станет уроком для вас, парни. Не позволяйте этой хуйне взять вас в плен, идите вперед и ищите свою настоящую радость. Никогда не опускайте руки и боритесь за свою свободу. Жизнь - это не хлебушек с маслом, жизнь - это настоящий кайф, который мы можем найти только в себе и в своих делах.